1. Назвіть великі річки Китаю та Індії.
Найбільші річки Індії – Інд та Ганг, Китаю – Хуанхе та Янцзи.
2. Укажіть основну зернову культуру, яку вирощували в Китаї.
Як це вплинуло на краєвид країни?
Основна зернова культура Китаю – рис. Завдяки тому, що рис є дуже вологолюбною рослиною і росте у воді, китайці затоплювали водою рисові поля і це суттєво змінювало краєвиди.
3. Заповніть таблицю. Порівняйте правління Ашоки та Цінь
Ши Хуан-ді за планом.
План | Ашока | Цінь Ши-Хуанді |
Назва держави | держава Маур’їв | імперія Цінь |
Час правління | ІІІ ст. до н.е. | 221 р. до н. е.- 210 р. до н.е. |
Головна мета правління | Перетворення населення в один народ, об’єднаний буддизмом | Утворення єдиної китайської держави, яка б ніколи не розпалася б на частини. |
Заходи для досягнення мети | Проводив великі будівництва: зрошувальні системи, лікарні. Розподілив управління Індією між родичами | Провів реформи: – державу поділено на 36 областей, кожною управляв призначений імператором чиновник; – розділено цивільну та військову владу, цивільні чиновники мали вище положення; – запроваджено єдину систему мір; – затверджено перелік ієрогліфів та правила їх написання; – знищено всі відомі примірники філософських та історичних творів, страчено багатьох вчених; – розбудовано розгалужену мережу доріг із метою з’єднати столицю з віддаленими частинами імперії; збудовано канал, який з’єднував дві найбільші річки півдня — Янцзи та Перлинну річку; – зведено неперервну систему укріплень на північних кордонах держави для захисту від кочівників (Велика Китайська стіна). |
Як довго проіснувала держава після смерті свого засновника | Розпалася в ІІ ст. до н.е. | Цінь припинила існування 206 р. до н. е. (існувала 4 роки після смерті імператора Цінь Ши-Хуанді) |
4. Як називається система, що впорядковувала суспільний устрій
у Давній Індії? Чому вона виникла?
Система, яка впорядковувала суспільний устрій в Індії, називалася варнами – кожна суспільна група складала певну варну, створену з частин тіла бога Брахми. Належність до вищої чи нижчої варни була від народження, змінити варну було неможливо.
5. Порівняйте, яке місце посідала торгівля з іншими країнами
в Хараппській цивілізації та Китаї часів династії Хань.
Зовнішня торгівля займала важливе місце в господарстві обох країн.
Харапська цивілізація вела торгівлю з Шумером у Межиріччі, Давнім Єгиптом і островом Крит. Між портами Хараппи та Месопотамії була розвинена мережа морських перевезень. Морські плавання на далекі відстані стали можливими з будівництвом кораблів, забезпечених центральною щоглою з вітрилом з тканини. Між найвіддаленішими один від одного портами існували перевалочні пункти, завдяки їм зменшувалася відстань плавання для торгових кораблів.
За часів імперії Хань був прокладений Великий Шовковий шлях до Середземного моря. Торговим шляхом вивозили шовк, порцеляну, ремісничі вироби. Завозили коней, вироби з вовни, пурпурові тканини, скло, прикраси. Імперія Хань надзвичайно багатіла завдяки торгівлі.
6. Як у Давньому Китаї називали людину, яка поєднувала повноваження правителя, головного жерця та воєначальника?
В Китаї таку людину називали сином Неба.
7. Порівняйте спосіб правління Ашоки та Цінь Ши Хуанді.
1) Якою була мета їх правління?
Мета -зміцнення держави.
2) Якими засобами ці правителі намагалися її досягти?
В Індії Ашока намагався досягти об’єднання населення в один народ шляхом впровадження буддизму, В Китаї Цінь Ши Хуанді намагався досягти цієї мети знищенням будь-якого інакодумства чи вільнодумства.
3) Чи досяг кожен із правителів своєї мети? Чому?
Ашока не досяг своєї мети, бо всі індійські племена продовжували вірити в своїх богів, Цінь Ши Хуанді хоч і тримав населення в постійному страху, проте і йому не вдалося зробити міцну державу, бо невдовзі після його смерті почалися народні повстання.
8. Робота з ілюстраціями.
1) До якої культури належать вироби, зображені на мал. 1, 2?
1 – держава Маур’їв, 2 – імперія Цінь.
2) До якого релігійного вчення належить кожна зі статуй,
наведених на мал. 3, 4, 5?
3 – брахманізм, 4 – конфуціанство , 5 – буддизм.