Завдання та запитання
1. Назвіть провідну галузь економіки Київської держави.
Головною галуззю господарства Русі-України було сільське господарство.
2. Яку частину податків віддавали церкві?
Церкві віддавали десяту частину податків – десятину.
3. Назвіть нове знаряддя обробітку землі, що з’явилося в X ст.
Новим знаряддям обробітку землі став плуг, який перевертав землю, тоді як ралом можна було лише розпушувати грунт.
4. Які основні владні функції зосередив у своїх руках великий князь?
Великий князь був монархом – одноосібним правителем зі спадковою і нічим не обмеженою владою. Князь сам видавав закони, сам судив, особисто призначав своїх намісників на різних землях Русі та був головним воєначальником. Всі інші князі , які правили в менших містах, визнавали владу великого князя київського і підкорялися йому. Такі політичні стосунки в панівній верстві населення називають васалітетом. До князівської верстви можна було потрапити тільки за народженням, тобто верхівка суспільства була дуже замкненою. Князівський титул не надавався за вірну службу, князем можна було лише народитися.
5. Покажіть на карті (с. 56) або в історичному атласі три торговельні шляхи, що проходили територією Русі-України.
Територією Русі-України проходило три міжнародні торговельні шляхи:
1) грецький «із варяг у греки» — з Північної Європи до Візантії,
2)«залозний» — з Європи через Кавказ до арабського Сходу,
3) «соляний» — з Криму до Києва.
6. Доведіть, що суспільство Русі-України було феодальним.
Населення Київської держави поділялося на соціальні (суспільні) групи, або верстви з певними правами й обов’язками та певною кількістю майна. Верхівка володіла землею і належала до війська. Нижчі верстви (їх було понад 90% населення Русі) складалися переважно з селян і ремісників. Всі разом вони становили суспільну піраміду (ієрархію) від вищої верстви до нижчої. Остання платила на користь військової верхівки податок (данину) зі своїх господарських прибутків.
7 * .Чому давньоруські закони так суворо карали злочини проти живої природи?
Давньоруські закони суворо карали за злочини проти живої природи певно тому, що хижацьке ставлення людини до природи приводило б до зменшення потомства в диких тварин, що в свою чергу, приводило б до зменшення обсягів збору данини і відповідно – до падіння прибутків з торгівлі для суспільної верхівки.
Наразі вести мову про хоч трохи гуманістичний погляд середньовічної людини на природу в часи Русі-України надто складно.
8. Які товари вивозили з Русі-України, а які ввозили для власних потреб?
Русь доставляла на продаж до країн-сусідів хутра, мед, віск, шкіряні й металеві (зокрема зброю) вироби, золоті і срібні прикраси, рабів.
З Візантії давні русини отримували предмети розкоші (золоті і срібні вироби), дорогі тканини (шовк, парчу, оксамит), олію, вино, фрукти, вишукану зброю, прянощі, книжки, предмети церковного вжитку.
9. Об’єднайтеся в малі групи й складіть розповіді про представників різних верств населення Русі-України (зверніть увагу на режим дня, одяг, дозвілля тощо).
Селяни.
Селяни змушені були важко працювати біля землі, адже всі роботи виконувалися вручну. Найважчими роботами були оранка та жнива. Селяни були поземельно залежним населенням, тож платити данину князеві продуктами та грошима. Крім того, селянам доводилося за потреби надавати князю коней (повоз) та відбувати військову службу (ополчення), брати участь у будівельних роботах.
Життя селян-смердів значно менше цінилося в порівнянні з представниками вищої верстви – так, у збірнику законів “Руська правда” сказано, що за вбивство управителя князівського маєтку накладався штраф у 80 гривень, а за вбивство смерда – лише п’ять.
Середній вік селян становив в 40 років, високою була дитяча смертність.
Головною їжею в Русі-Україні були хліб і страви із зерна (пшениця,
ячмінь, просо та жито) — каші та киселі. В пошані був хлібний квас – безалкогольний напій. Їли також м’ясо домашніх тварин і птиці, яйця, молоко, свиняче сало.
Залишилися свідчення іноземців про гостинність господарів, відмовити в гостині вважалося безчесним.
Одяг селян складався з сорочки, були жіночі довші і чоловічі коротші, а також верхній одяг – свити, що шили з товстішої вовняної тканини. Чоловіки носили вузькі штани, заправлені в личаки (взуття з плетеної кори)
Селяни полюбляли свята і розваги, пов’язані з релігійною обрядовістю.
10. Уважно прочитавши текст параграфа, заповніть у зошиті таблицю «Соціальна структура населення Русі-України».
| Назва соціальної верстви | Заняття |
| Великий князь, князі | Верхівка суспільної драбини, очолював Київську державу (чи підвладні Києву князівства Русі), був головою феодальної монархії, спадковий титул. |
| Бояри | Нащадки племінних вождів, підкорених Великим князем та верхівка князівських дружинників. |
| Митрополит, єпископи | Вище духовенство в православній церкві. Митрополит був главою церкви, підпорядковувався Константинопольському патріархові, єпископи очолювали церковні округи В Київській державі. |
| Купці | Міська впливова верхівка, займалися торгівлею, в тому числі міжнародною. |
| Ремісники | Міське населення, що займалося виробництвом ремісничих виробів, в тому числі при княжому чи боярському дворах. |
| Челядь | Міські низи, прислуга в бояр чи князів |
| Смерди | Особисто вільні селяни, що сплачували данину князеві, з часом їх залежність від бояр чи князя зростала |
| Рядовичі | Напівзалежне населення, що працювало за договором |
| Закупи | Залежне населення, яке відпрацьовувало борги |
| Холопи (челядь) | слуги, що фактично були рабами і обслуговували двір господаря |
| Ізгої | Люди, які втратили зв’язок зі своєю суспільною групою |
11. Уважно прочитайте фрагменти двох документів. Порівняйте їх і дайте відповіді на запитання:
• Які спільні порядки висвітлено в обох документах?
В обох документах існують подібні правила щодо різних розмірів штрафів за вбивство залежно від соціального стану жертви, а також штрафи за крадіжку майна.
• Чиї інтереси захищали ці закони?
Ці закони насамперед захищали верхівку суспільства.
• Які фрагменти свідчать про наявність пережитків родового ладу?
До пережитків родового ладу можна віднести кровну помсту.
| «Руська правда» | «Салічна правда» |
| …Коли уб’є муж мужа, то помститися має брат убитого, чи батько або син, або брат старшого сина, або інші брати. Якщо не буде кому звершити кровну помсту, то внести 40 гривен… | …Якщо хто позбавить життя вільного франка…, присуджується 200 солідів. |
| …Якщо вбитим буде горожанин, чи купець, чи боярський тіун, або мечник, або ізгой, або новгородець — то 40 гривен сплатити за нього. | …Якщо хто позбавить життя людину, яка перебуває на королівській службі… , присуджується до сплати 600 солідів. |
| …А за сільського тіуна, княжого чи землевласникового, то 12 гривен; а за рядового — 5 гривен. | …Якщо хто позбавить життя людину, яка перебуває на королівській службі… , присуджується до сплати 600 солідів. |
| …А за ремісника й за ремісницю, то 12 гривен, і за кормилицю, хоч би була й із холопів чи рабів. | …Якщо хто позбавить життя римлянина, не королівського співтрапезника, нехай платить 100 солідів. |
| …Якщо хто сяде на чужого коня, не запитавши, то сплачує 3 гривни продажі. | …Якщо хто вкраде бика або корову з телям, присуджується до сплати 35 солідів. |
| …Коли хто загубить коня, чи вбрання, чи зброю і про це звіщено на торгу, а потім упізнають їх у своєму місті, то своє власник має забрати й одержати за кривду 3 гривни. | …Якщо хто вкраде раба, коня або запряжену тварину, присуджується до сплати ЗО солідів. |
12. Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Володимира?
• «…Заложив він церкву святої Софії, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення Святої Богородиці. Після цього монастир святого Георгія та святої Ірини…»
• «… Якщо вб’є муж мужа, то мстить брат за брата, або син за батька, або батько за сина, … якщо не буде кому мститись, то слід призначити за вбивство 40 гривен…»
А так, обидві події стосуються
Б тільки перша подія стосується
В тільки друга подія стосується
Г жодна з подій не стосується
Г – жодна з подій не стосується.