Проаналізуйте подані логічні пари власних назв та імен. З якого історичного джерела вони взяті?
Новгород — Вишеслав, Полоцьк — Ізяслав, Турів — Святогюлк, Ростов— Ярослав, Муром — Гліб, Володимир (Волинський) — Всеволод, Тмутаракань — Мстислав, Древлянська земля — Святослав.
Володимир провів адміністративну реформу, розсадивши своїх синів по найбільших містах Русі, продовжуючи справу свого батька Святослава – централізувати владу в династії Рюриковичів. Володимирові сини мали підкорятися Києву.
Історичне джерело – “Повість минулих літ” Нестора Літописця.
1. Покажіть на карті (с. 56) територію Тмутараканського князівства.
Тмутараканське князівство знаходиться на південному узбережжі Азовського (Сурозького) моря. Займає територію Керченського та Таманського півостровів.
2. Яких висновків можна дійти, читаючи напис на тмутараканському камені?
Напис на камені стверджує про використання літочислення в Русі, підтвердження існування міста Тмутаракані та Керчі (Корчева), князювання Гліба Святославовича, онука Ярослава Мудрого.
Втім, існують припущення, що цей камінь – чудова історична підробка.
Завдання та запитання.
1. Назвіть роки правління Ярослава Мудрого.
Роки правління Ярослава Мудрого: 1019 – 1054 рр.
2. Ярослав побудував місто Юріїв — сучасну Білу Церкву — і заснував місто-фортецю Юріїв (нині Тарту в Естонії). На честь кого названі ці міста?
Обидва міста засновані на честь Ярослава, який при хрещенні отримав ім’я Юрій.
3. Про кого пише літописець — про Володимира Великого чи Ярослава Мудрого?
«…Заложив він церкву святої Софії, а потім церкву на Золотих воротах,кам’яну, Благовіщення Святої Богородиці. Після цього монастир святого Георгія і святої Ірини…»
Літописець пише про Ярослава Мудрого.
4. Чиї це слова й з якого приводу вони сказані: «Розчищайте шляхи й мостіть мости…»?
Ці слова належать Володимиру Великому, що планував іти у військовий похід проти сина Ярослава у відповідь на відмову платити Києву данину.
5. Який напрям діяльності виявився основним у внутрішній політиці Ярослава Мудрого? Що було зроблено для його втілення?
Основним напрямом діяльності Ярослава у внутрішній політиці було відновлення після міжусобних війн міцної централізованої влади. За непокору князеві на бунтівників чекала жорстока розправа.
Також важливою складовою внутрішньої політики Ярослава Мудрого була підтримка християнської церкви, бо лише завдяки церковній діяльності могла розвиватися освіта, наука й мистецтво.
Задля цього при Софійському соборі створено школу, бібліотеку, в Софійському скрипторії переписувалися та перекладалися книги з грецької на старослов’янську мову, писалися літописи. Освіта стає доступною не лише для дітей знатних родин, а й для дітей різних соціальних верств.
Справжнім центром освіти та культури стає Печерський монастир, заснований в 1051 року.
Ярослав дбав про незалежність руської церкви від Константинополя – 1051 скликав церковний Собор (збори), де було призначено русича Іларіона митрополитом (церковним главою) без згоди на те Візантії.
6. Покажіть на карті (с. 56) або в історичному атласі кордони Київської держави за часів Ярослава Мудрого.
7 . Прочитайте уривки з історичних джерел.
– «…Зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на
слов’янську мову і Письмо Святеє, і списали багато книг…»
– «…І зступилися вони на місці, де ото нині свята Софія, бо тоді це
було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір князь, і побігли печеніги в різні боки…»
Чи стосуються події, описані літописцем, діяльності князя Ярослава Мудрого?
А) обидві події стосуються В) тільки друга подія стосується
Б) тільки перша подія стосується Г) жодна з подій не стосується
А) обидві події стосуються
8*. Як ви вважаєте, чому не багатодітний Володимир, а Ярослав породичався з християнськими правителями, став «тестем Європи»?
Володимир лише започаткував те, що розвинув і підняв на новий рівень його син Ярослав.
Правління Ярослава Мудрого стало періодом розквіту Русі, Київ стає “Суперником Константинополя” – тобто ще одним християнським центром освіти, науки і мистецтва, породичатися з правителями якого європейським володарям було би за честь.
Шлюбна дипломатія була характерним явищем для Середньовіччя.
9. Назвіть основні підходи до зовнішньої політики князя
Ярослава Мудрого.
Характерною ознакою зовнішньої політики Ярослава є “шлюбна дипломатія”, як спосіб заручитися на тривалий час добросусідськими стосунками з європейськими володарями. Київський князь породичався з правителями Польщі, Швеції, Норвегії, Угорщини, Франції, Німеччини, Візантії.
Проте важливо зазначити, що для вирішення суперечок з сусідами залишався і військовий спосіб.
Пріоритетними напрямками зовнішньої політики князя залишалася Візантія та Германська імперія.
10. Об’єднайтеся в групи й складіть розповідь від імені Ярослава та його бояр, обговоривши такі теми (на вибір).
– «Як розбудувати Київську державу»;
Розбудувати державу в розумінні Ярослава означало не залякати людей військовою силою, а знайти способи, аби населення не шукало шляхів до повстання проти влади. Для цього князь вдосконалює управляння, зменшує обсяги данини, впорядковує законодавство (збірник законів “Руська правда”), будує нову систему укріплень для захисту від кочовиків з півдня.
Врешті, князівські заходи у внутрішній політиці привели до піднесення господарства.
– «Як підвищити міжнародний авторитет Київської держави»;
Авторитет держави на міжнародному рівні можна було підвищити двома шляхами:
– шлюбна дипломатія;
– розвиток культури.
– «Просвітницька діяльність володаря Київської держави».
Ярослав Мудрий всіляко опікувався християнською церквою, бо лише вона могла сприяти розвитку освіти, науки й мистецтва.
При Софійському соборі створено школу, бібліотеку, в скрипторії переписувалися книги, перекладалися з грецької мови на старослов’янську, розвивалося літописання. Освіту могли здобути не лише для дітей з заможних сімей, а й діти нижчих соціальних груп.
Центром освіти та культури стає Печерський монастир, заснований в 1051 року.
11. Опишіть одну з архітектурних споруд, що була збудована за часів князя Ярослава. Поясніть, чому ви обрали саме цю споруду.
В столиці України Києві ось уже майже 1000 років велично здіймає куполи до неба Собор Святої Софії. Добре, що місту вдалося зберегти цю перлину архітектури до наших днів. Це найвідоміша пам’ятка часів Русі, збудована за князювання Ярослава Мудрого. Софійський собор (Софія – грецькою мовою “мудрість”) був головним храмом Східної Європи того часу і нині належить до об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО. За сучасними дослідженнями, храм закладено не Ярославом, а Володимиром Великим 1011 року, добудовував його Ярослав до 1037 року. Від нищівної навали монголо-татар Свята Софія постраждала, і споруда частково залишалася в руїнах. Київські митрополити намагалися надати собору належного вигляду, але відбудували храм аж за гетьманування Івана Мазепи в кінці 17 століття. Тоді ж побудували і Софійську дзвіницю і собор став таким, яким ми бачимо його сьогодні.
12. Чому народ Русі-України назвав князя Ярослава Мудрим?
Народ назвав Мудрим Ярослава за те, що він є автором та упорядником першої на Русі збірки законів “Руська правда”, князь дбав про освіту, літописання, створив при Софійському соборі бібліотеку (на жаль, вона не дійшла до нашого часу).