Запитання та завдання
1. До складу яких імперій входили українські землі в XIX ст.?
В XIX столітті українські землі входили до двох імперій – Австро-Угорської імперії (Північна Буковина, Східна Галичина) та Російської імперії (Лівобережна, Правобережна та Південна Україна).
2. Яким було ставлення влади імперій до українців?
Метою будь-якої імперії є економічна експлуатація та знищення національної самобутності підкорених народів. В цьому були подібні Російська та Австрійська імперії. Але коли уважно проаналізувати історичні реалії, то ставлення до українців, як до підкореного народу, в обох імперіях трохи відрізнялося. Так, в Австрійській імперії становище українців було дещо кращим в порівнянні з їх становищем в Російській імперії.
Австрійський уряд визнавав українців окремим народом, дозволяючи вчитися рідною мовою, не забороняв народних звичаїв та обрядів.
В Російській імперії українці вважалися частиною російського народу, заперечувалося існування української нації (як і нині), українців принизливо називали малоросами, а українська мова, освіта і культура – все те, що ми називаємо національною самобутністю народу – було під жорсткою забороною.
Економічне становище українців в обох імперіях було важким: люди жили вкрай нужденно – селяни вважалися панською власністю, і відробляли примусові роботи в панському господарстві (панщина), процвітало здирництво лихварів, відсутність освіти, медичного догляду.
Але в той же час селяни залишалися носіями української мови та української пісні, звичаїв та обрядів.
В середині ХІХ століття було врешті скасовано кріпацтво, в Австрійській імперії ця подія відбулася трохи раніше (1848 р.), ніж в Російській (1861 р.).
Верхівку українського суспільства імперська влада підкупляла привілеями та званнями, обдаровували землями в обмін на те, шо вона зречеться свого народу та вірно служитиме імперіям. Але в той же час багато заможних українців залишалися вірними своєму народу.
3. Що таке національне відродження?
Національне відродження – це усвідомлення українцями своєї належності до окремого народу: своєї мови, культури, минулого, традицій, звичаїв.
4. Чим уславився І. Котляревський? Які літературні твори започаткували українське національне відродження в Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях?
Іван Котляревський написав 1798 року “Енеїду” – перший літературний твір українською мовою. Цим твором він показав цивілізованому світові, що українська мова є мовою літературних творів, а не лише неповноцінною малоросійською говіркою неписьменних селян, як це нав’язувала Російська імперія.
Котляревський також є автором “Наталки Полтавки”, “Москаля чарівника” – українських п’єс, що стали візитівкою багатьох українських театрів.
Справжнім символом українського національного відродження став велет українського духу Тарас Шевченко, у 1840 році вперше вийшов друком його “Кобзар”. І сьогодні це – найбільш шанована книга українців в Україні і в усьому світі.
5. Хто був у складі гуртка «Руська трійця»? Якою була мета його діяльності?
У складі гуртка “Руська Трійця” були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький – студенти, вихідці з сімей греко-католицьких священників, що зберегли любов до рідної мови та боролися за її збереження і поширення на теренах Західної України. Вони називали себе народними будителями, адже їх метою було донести до українців усвідомлення себе окремим народом, що має право на вільний розвиток на своїй землі.
Учасники гуртка займалися літературною та освітньою діяльністю.
Українці Галичини називали себе русинами (від давньої назви України – Русь), тобто русин – значить українець. Звідси й походить назва – “Руська Трійця”. В 1837 р. “Руська Трійця” видала окрему збірку творів українською мовою «Русалка Дністрова», планувала продовження цієї справи, але, на жаль, майже всю збірку вилучила імперська поліція.
6. Коли діяло Кирило-Мефодіївське братство?
Кирило-Мефодіївське братство діяло недовго – 1846-1847 рр., бо за доносом зрадника було розгромлене царськими жандармами.
7. Які ідеї висловлювали члени братства?
Відомо про 12 учасників братства. Вони цікавилися минулим України, були вихідцями з народу і добре розуміли його потреби. Братчики працювали над ідеєю та програмою боротьби українців за відродження своєї держави. Своє бачення розвитку цієї боротьби братчики виклали в «Книзі буття українського народу» і «Статуті слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія». Головним способом досягнення поставленої мети братчики бачили в поширенні освіти серед українського народу.
8. Хто такий Тарас Шевченко? Якою була його роль в історії України?
Тарас Шевченко (1814—1861) – це великий син українського народу, символ пробудження національної свідомості українців. Геніальний Кобзар відіграв велику роль у відродженні української нації, в становленні українства.
Життєва дорога Тараса Григоровича Шевченка подібна до долі всього поневоленого українського народу. Тарас Шевченко виріс в кріпацькій родині, сам ніс на собі тягар кріпака, тож розумів велике селянське лихо і всю біду закріпаченої України. В 1840 році побачило світ перше видання збірки віршів «Кобзар». Сьогодні ця книга є в кожного українця, багато віршів люди знають напам’ять, вона стала крізь століття справді всенародною збіркою української долі. Шевченко брав участь в роботі Кирило-Мефодіївського товариства, за що був покараний російським царем десятиліттям солдатської муштри та засланням на Каспій.
9. Обговоріть у групах. Чому боротьбу проти імперської влади українські діячі розпочали з розвитку мови, науки, просвіти народу?
Боротьбу проти імперської влади українські діячі розпочали з розвитку мови, науки, освіти тому, що український народ мав бути свідомим того історичного поступу в напрямку створення державності, куди його вели провідники національно-визвольного руху.
10. Хто очолював громадівський рух?
Перша громада була заснована 1859 р. в Петербурзі, тогочасній столиці Російської імперії, колишніми братчиками – учасниками Кирило-Мефодіївського братства. Громадівці організували видання творів українських письменників і протягом 1861 – 1862 рр. виходив журнал “Основа”. Керівником громадівського руху в Україні став історик Володимир Антонович.
11. Які заборони накладав на українську мову Емський указ? Чому царська влада вдалася до таких суворих заборон?
Налякана розмахом українського національного руху, імперська влада терміново вдалася до низки заборон, аби придушити процес відродження української нації. Не дивно, що найбільше нападок було на українську мову, як головну ознаку нації.
1863 року був виданий Валуєвський циркуляр (за прізвищем міністра Валуєва). В імперському розпорядженні зазначалося, що української мови «не було, немає і бути не може».
1876 року царська влада видала Емський указ про повну заборону української мови в освіті, книгодрукуванні, театральних виставах, в текстах для нот.
Така реакція імперської влади пояснюється державницькою та освітньою дільністю Громад, і зокрема, діячів українського визвольного руху – Михайла Драгоманова, Петра Чубинського, Бориса Грінченка, які рішуче відстоювали свої погляди та переконання в необхідності торування шляху до української державності.
12. Коли й ким було засновано першу українську політичну партію?
Перша політична партія була заснована на західноукраїнських землях 1890 року видатним діячем українського руху, письменником, науковцем Іваном Франком. Називалася вона Русько-Українська радикальна партія (скорочено – РУРП), що мала на меті рішуче боротися за утворення Української держави.
13. Де умови для розвитку українського руху були більш сприятливими — на західноукраїнських землях чи в Наддніпрянщині? Свою відповідь підтвердьте фактами.
Більш сприятливими умовами для розвитку українського національно-визвольного руху мали західноукраїнські землі – тут з’явилися політичні, культурні, освітні, наукові, господарські, спортивні організації, школи, які разом творили українське національне життя.
Українські партії в Західній Україні виникли на десятиліття раніше (1890 – РУРП), ніж в Східній, не видавалися жорсткі імперські укази про заборону української мови, освіти і культури, поширювалися діяльність культурно-освітніх організацій – “Просвіта” (1868 р.), Наукове товариство імені Т. Шевченка (НТШ), засноване в 1892 р., стало справжньою українською академією наук.