Завдання та запитання
1. Як називали слов’ян античні історики?
Античні історики називали слов’ян по різному – римські історики І-ІІ ст. н.е. Пліній Старший, Корнелій Тацит, грек Птолемей називали слов’ян венедами.
Візантійський історик Прокопій Кесарійський ІV ст. н.е. – антами, склавинами, і власне слов’янами.
Готський історик Йордан каже, що слов’яни відомі за трьома назвами – венети, анти і склавини.
2. Яка визначна подія на межі стародавніх часів і середньовіччя об’єднує такі історичні та географічні поняття: Європа, Центральна Азія, Скандинавія, гуни, готи, алани, анти, склавини, авари, Дунай, Дністер, Дніпро? Дайте визначення.
Ця подія – Велике переселення народів, освоєння ними нових територій і зокрема розселення та поділ слов’ян на етноси.
3. Назвіть і коротко охарактеризуйте сусідів східних слов’ян.
На півдні проживали греки в містах (полісах) – державах Північного Причорномор’я, були частиною античної цивілізації, яка мала величезний культурний вплив на формування європейської спільноти народів. Пізніше грецькі міста втрачають незалежність і потрапляють під владу Римської імперії, а після поділу останньої на Західну і Східну – під вплив Візантії.
На південному сході проживали хозари – напівкочові племена. В VІ ст. вони створили потужну державу – Хозарський каганат. Хозари були войовничими і підкорили чимало народів. Їх влада поширювалася на полян, сіверян і в’ятичів, і ці слов’янські племена сплачували хозарам данину аж досередини ІХ століття.
На північному заході сусідами східних слов’ян були жителі Скандинавського півострова – вікінги, або нормани. Слов’яни називали їх на свій лад варягами. Скандинави займалися грабунками, розбоєм, північні землі, заселені слов’янами – кривичами та словенами, сплачували їм данину. Варяги зібране й награбоване везли до Візантії – відомий торговий шлях “із варяг у греки” річкою Дніпро та Чорним морем до Константинополя проклали саме вони.
5. Які східнослов’янські племена розселилися на теренах сучасної України?
У VIII—IX ст., згідно з “Повістю временних літ” літописця Нестора, на території сучасної України проживали такі слов’янські племена: поляни (на теперішніх Київщині і Канівщині; древляни на Східній Волині; сіверяни на Дніпровському Лівобережжі; уличі на Південному Подніпров’ї і Побужжі; хорвати на Прикарпатті та Закарпатті; волиняни (бужани) на Західній Волині; тиверці – понад Дністром.
6. Розгляньте карту (с. 24) і визначте області України, які належать до трьох природно-кліматичних зон.
До областей, що містять три природно-кліматичні зони, відноситься лише сучасна Хмельницька область. Вона лежить у зоні мішаних лісів, широколистих лісів та лісостепу.
7*. Як ви вважаєте, чи однакові за змістом поняття «Велике переселення народів» і «велике розселення слов’ян»? Відповідь обґрунтуйте.
Велике переселення народів є загальним широким поняттям, що охоплює багато народів, а велике розселення слов’ян є лише складовою частиною цього процесу.
8. Наведіть приклади впливу природно-кліматичних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян.
В Степовій природно-кліматичній зоні проживало мало населення, через важкі ґрунти для обробітку більшість займалася тваринництвом.
Лісостепова природно-кліматична зона і зона мішаних лісів сприятливіші для землеробства, слов’яни застосовували підсічно-вогневий спосіб землеробства – на майбутній вирубували і викорчовували дерева і спалювали, здобрюючи попелом ґрунт. Ділянку обробляли до повного виснаження ґрунтів.
Розгалужена річкова система сприяла розвитку торгівлі.
9. Охарактеризуйте відносини східних слов’ян з їхніми сусідами.
Відносини слов’ян з сусідами будувалися не просто – так, слов’янські племена полян, сіверян та в’ятичів тривалий період перебували в залежності від Хозарського каганату і платили хозарам данину. Хозари мусили ділитися впливом на слов’ян з варягами, котрі були не менш войовничим народом і брали данину з кривичів та словен, що жили північніше.
10. Чим відрізняється родова община від сусідської?
Родова община була по суті однією великою сім’єю, зі спільною власністю на предмети праці та засоби праці. Вироблена продукція також була спільною і споживалася разом.
В сусідській общині з’являється сім’я сучасного типу, виникає майнова нерівність і суспільна драбина від вищих до нижчих верств населення. Причиною появи сусідської общини був продуктовий надлишок, який в свою чергу виник зв’язку з вдосконалення знарядь праці та зміною природного середовища зі сприятливішими умовами для людського проживання. Це привело до надлишку виробленої продукції та перерозподілу її між членами общини.
Опишіть за поданою схемою життєвий уклад слов’ян, які живуть сусідською громадою.
Кожна сім’я мала окрему земельну ділянку для обробітку, проте природні угіддя (ліс, річка, пасовисько) використовувалося спільно.
11. Доведіть подібність між давньослов’янськими орнаментами (с. 20) і візерунками, якими наші сучасники прикрашають одяг.
На сучасному одязі можна зустріти подібні орнаменти до давньослов’янських.