1. Що таке історичні джерела?
Історичними джерелами називають предмети домашнього вжитку, знаряддя праці, мистецькі вироби, що збереглися до сучасності і можуть нам розповісти про особливості минулого людського суспільства.
2. На які типи поділяють історичні джерела?
Історичні джерела бувають усними, речовими, писемними, етнографічними та кіно- та фотодокументами.
3. Який тип джерел дає змогу створити уявлення про всі історичні періоди людства?
Всі без виключення історичні періоди розвитку людського суспільства відображають речові історичні джерела.
4. Як ви вважаєте, чому Т.Шевченко назвав археологію «таємничою матір’ю історії»?
Тарас Шевченко назвав археологію таємничою матір’ю історії тому, що саме артефакти (археологічні знахідки) є дійсними свідками минулого і можуть переконливо і правдиво відтворити вченим-історикам особливості тієї чи іншої історичної події.
5. У чому полягає складність роботи із джерелами?
Давні джерела можуть бути надто пошкодженими, неміцними, фрагментованими і тому буває складно або й неможливо повністю відтворити їх первісний вигляд та зрозуміти їхнє тогочасне призначення.
6. Чи можуть історичні джерела бути неправдивими?
Так, історичні джерела можуть бути неправдивими. Історія знає випадки, коли археологи знаходили начебто давні артефакти, які насправді були спеціально закопані напередодні, передусім, для створення сенсації і слави.
7. Обговоріть у групах. Що потрібно зробити, щоб, досліджуючи минуле, не піти помилковим шляхом?
Історичні джерела далеко не завжди бувають дійсно правдивими. Тому вивчаючи певне джерело, потрібно зосереджуватися не лише на ньому, а звертати увагу й на інші джерела, що відносяться до того ж історичного періоду, та визначити їх рівень подібності з вашим джерелом. І лише після ґрунтовного наукового аналізу можна з упевненістю говорити про достовірність історичного джерела.
8. Які труднощі можуть виникнути під час опрацювання писемних джерел?
1. труднощі прочитання, лексичні перешкоди (невживані застарілі слова або слова зі зміненим змістом);
2. неповнота історичних джерел, багаторазове переказування історичних фактів і подій.
3. упередженість і бажання автора привернути увагу до певної деталі, можливо, не зовсім важливої, обмеженість його знань і здібностей.