Перейти до контенту

Між городи стежечка,
між городи,
Носить по тій стежечці
хлопець воду.
Загляда сусіду в двір —
тин високий —
Приїхала ж Наточка
раз в два роки!
Приїхали літувать сині очі!
Сниться хлопцю Наточка
чи й щоночі.
За рік вони з Натою
скінчать школу,
Що, як не побачаться
більш ніколи?
Кинув хлопець квітку
у двір сусіда —
Таки вийшла Наточка
біловида.
Сигаретку звичненько
так дістала,
На бабусю з вулиці
накричала:
— Будете виховувать,
бабо й діду,
На той рік попросите —
не приїду!
Сигаретка в пальчиках
задиміла...
Оцінила поглядом хлопця
сміло:
— Ну, чувак, і виріс ти —
не впізнати!
Та, канєшно, вийду
я погуляти.
Скажеш мені ввечері,
чи ж красива.
Тільки не букет неси —
візьми пива...

Ніна Цюпа

У сусіда біля двору
Зупинилась «Чайка».
Сяє нікелем блискучим
Кожна її гайка.
А в ту пору біля двору
Швендяв лобуряка.
Був у нього у кишені
От-такий ножака!
Лобур глянув у кабіну,
Чи нема шофера,
І надряпав на капоті:
«ЛОРА ПЛЮС ВАЛЄРА»
Раптом батько лобуряки
Вибіг із-за тину
Та як схопить своє чадо
За руду чуприну,
Та як крикне:
— Що ти робиш?
В голові ти маєш?
Ти ж, придурку, об залізо
Ножик поламаєш!

Павло Глазовий

Дідусь з бабусею сидять
Самотньо у хатині,
Про всяке-різне гомонять:
Про гній, зерно і свині…
Бабуся глянула в вікно.
— О, йде Максим до тебе.
— Чого це? Ввечері ж кіно?
— Мабуть, що дуже
треба.
— Він щось несе? —
до баби дід.
— В руках нема нічого.
— Тоді палкий йому
привіт,
Нема мене для нього.
Зайшов сусіда, привітавсь.
— А де ж Василь?
— Немає!
— Я так на нього
сподівавсь,
Піду до Миколая.
— Що, куме, трапилось,
кажіть?
— Зірвав Василь мій графік.
Хотів півлітра з ним
розпить…
— Я тут, Максиме! В шафі!

А. Музичук