Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Правильне запитання». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно знайти в параграфі відповіді на запитання. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.
1) Де в Русі-Україні можна було здобути освіту?
Освіта перебувала під опікою церкви. Найважливішим освітнім центром був Софійський собор. При соборі працювала школа, заснована за правління Ярослава Мудрого. 1068 року онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат.
Освітній справі сприяли бібліотеки, які були в усіх княжих містах Русі-України.
Реміснича освіта передавалася від майстрів до учнів з покоління в покоління.
2) Хто і коли заснував у Русі-Україні першу школу для дівчат?
Онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна 1068 року відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат. Це при тому, що в тогочасній Європі шкіл для дівчат не існувало взагалі.
3) Яку назву має літописний звід Русі-України, що став основою для всіх наступних?
«Повість минулих літ» (кінець XI — початок ХII ст.) Нестора Літописця.
4) Хто був автором «Слова о полку Ігоревім»?
Ім’я автора перлини давньоруської літератури невідоме.
5) Чим були зумовлені зміни в монументальному будівництві в другій половині XI — першій половині ХIII ст.?
Суттєвим впливом на розвиток монументального будівництва стало прийняття християнства з запозиченням візантійського архітектурного стилю, тож найбільші монументальні споруди будувалися з каменю. Поширюється новий вид монастирського храму: однокупольна шестистовпна будівля.
З 30-х років ХІІ століття відбувається певне спрощення і зменшення розмірів монументальних споруд, натомість збільшується їх кількість. Це пов’язано з політичною роздробленістю і формуванням регіональних центрів в Русі-Україні.
З укріпленням самостійницьких позицій удільних князівств наприкінці ХII – початку ХIII ст. відбувається ускладнення архітектурних проектів храмів.
6) Скільки храмів було зведено в Русі-Україні в X—XIII ст.?
В ХII ст. лише у Києві існувало щонайменше 600 дерев’яних храмів. Найбільші монументальні споруди будувалися з каменю.
7) Як розвивалася усна народна творчість?
Існувало багато різновидів усної народної творчості – перекази і легенди, билини (дружинний епос), різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки. З покоління в покоління на її зразки відбувалися нові літературні нашарування, тому важко визначити її первісний вигляд.
8) Чим уславилися архітектура й мистецтво Русі-України цього періоду?
У другій половині XI – початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів, храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в Чернігові.
9) Яким був найбільший собор Русі-України?
Софійський собор – найбільший собор Русі-України. Закладний Володимиром Великим 1011 року, добудований київським князем Ярославом Мудрим.
10) У якій техніці працювали руські ювелірні майстри?
Руські ювелірні майстри використовували різноманітні техніки для виготовлення високого рівня прикрас: перегородчасте емалювання, кування, карбування, чеканку, зернь, лиття, чернь.
11) Які види ужиткового мистецтва були поширені?
Найрозвиненіші види декоративно-прикладного мистецтва Русі-України: металообробка, гончарство, різьблення по дереву і кістці, ткацтво, склоробство.
2. Укажіть особливості розвитку освіти й наукових знань у Русі-Україні.
Освіта в Русі-Україні була пов’язана з церковною організацією. Провідним освітнім центром стала при Ярославі Мудрому Софія Київська, де знаходилася велика княжа бібліотека. Окрім того, книгозбірні були в усіх княжих містах ( Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі та інших). В бібліотеках виховано літописців і літераторів, богословів і філософів: Никона Великого, Нестора, Сильвестра, митрополита Іларіона і Клима Смолятичв, єпископа Кирила Туровського, Данила Заточника.
1068 року організовано школу для дівчат (що було дуже незвично для тогочасної Європи). Існувало також і приватне домашнє навчання. Про поширення навчання і освіти серед населення говорять берестяні грамоти, які у значних кількостях дійшли до наших днів.
Виготовлення книг потребувало появи нових ремесел – редакторів, перекладачів, художників, майстри пергаменту, ювелірів.
У Русі-Україні розвивалася медицина. Відомо з літописів, що давні лікарі навіть могли робити хірургічні операції, онука Володимира Мономаха Євпраксія написала медичний трактат «Мазі».
3. Назвіть факти, які свідчать про розвиток монументального будівництва.
У другій половині XI – початку ХII ст. у Києві були зведені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого,Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів. Відбувається поява в архітектурі однокупольних шестистовпних храмів (як приклад, Успенський собор Києво-Печерського монастиря 1078 р.)
4. Які зміни відбулися в розвитку духовного життя Русі-України порівняно з попереднім періодом?
Найважливіша зміна в духовному житті – на зміну язичництву (багатобожжю) приходить християнство (монотеїстична релігія), запроваджена 988 року Володимиром Великим. Християнство було вигідне князю Володимиру, бо підкорялося світській князівській владі, тоді як язичницькі волхви (жерці) були незалежними від князів і відчували свою зверхність над їх владою. З запровадженням християнства відбуваються якісні зміни в суспільному і культурному житті Русі-України, що стосувалися освіти, літератури і книжкової справи, архітектури, мистецтва, норм суспільної поведінки.
5. Укажіть найважливіші досягнення архітектури та мистецтва Русі-України.
Монументальне кам’яне будівництво культових споруд: Софіївський собор, собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів.
З 30-х рр. ХII ст. збільшувалася кількість монументальних споруд, але в той же час зменшувалися їхні розміри та спрощувалися архітектурні форми. Характерними пам’ятками цього часу є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.)
церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в Чернігові. Зі зростанням ролі регіональних центрів формуються окремі архітектурні особливості – в кінці ХII – початку ХIII ст. відбуваються зміни монументальних споруд. Вони стали вищими, але невеликими за площею, розкішно прикрашеними, як правило, без внутрішніх стовпів або із двома стовпами, зміщеними до виходу або до вівтаря. Характерний прилад – П’ятницька церква в Чернігові.
В мистецтві набули поширення мозаїки, а з починаючи ХІІ ст. – фрески. Мозаїки прикрашали храми Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенський собор Києво-Печерського монастиря. У Михайлівському храмі до нашого часу збереглися композиція «Євхаристія», зображення Димитрія Солунського, Стефана і Фадея. Найбільш цікавими вважають фрески Кирилівської церкви, церкви Спаса
на Берестові.
Важливими здобутками мистецтва був іконопис (поява станкового живопису) та книжкова мініатюра.
У ХIII ст. з’явилася в’язь – особливе декоративне письмо, яке використовувалося в рукописах, на фресках,
іконах, надгробках.
Для прикраси храмів ззовні використовували різьблення по каменю, а також створення невеликих кам’яних ікон. Високого рівня розвитку в Русі-Україні досягло ужиткове мистецтво (декоруванням предметів побуту, посуду, зброї, різьбленням по кістці) та ювелірна справа з техніками перегородчастої емалі, зерні та черні.
6. Колективне обговорення. Які прояви розвитку культури Русі-України слід вважати одними з найкращих у європейській середньовічній цивілізації? Чому?
Найкращими проявами розвитку культури Русі-України в європейській цивілізації можна вважати літературу (Слово о полку Ігоревім, Повчання дітям), бо вона подарувала твори світового значення.
7. Назвіть основні книжкові пам’ятки Русі-України другої половини XI – початку ХIII ст.
Це Остромирове Євангеліє 1056-1057 рр., «Ізборники» 1073 і 1076 рр., Слово о полку Ігоревім 1185 р., Повчання дітям 1109 рік, Києво-Печерський патерик початку ХIII ст., Київський літописний звід кінця ХII ст., Повість минулих літ (кінець XI – початок ХII ст.).
8. Назвіть визначні пам’ятки архітектури Русі-України другої половини XI – початку ХIII ст., які збереглися до нашого часу.
Софіївський собор (1011 р.), Михайлівський Золотоверхий собор (1108 р.) – відновлено, Успенський собор Києво-Печерської Лаври (відновлено), храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми, П’ятницька церква в Чернігові (кінець XII — поч. XIII ст).
9. Складіть таблицю «Культура Русі-України в другій половині XI – першій половині XIII ст.», указавши галузь культури та основні досягнення.
| Галузі культури | Основні досягнення |
| Наука і освіта | Софійський собор, школа при соборі. 1068 р. школа для дівчат при Андріївському монастирі. Бібліотеки у Києві, Чернігові, Переяславі, Галичі, Володимирі Скрипторії у Києві, Новгороді, Галичі, Чернігові, Володимирі, Переяславі. У руських школах і бібліотеках виховалося багато видатних літописців і літераторів, богословів і філософів. Переклади античних, візантійських, арабських, західноєвропейських авторів із різних галузей: історії, географії, філософії, біології, математики |
| Усна народна творчість | Перекази і легенди, билини, пісні, дружинний епос, билини, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки. Язичницькі колядки, щедрівки, казки поєднувалися із християнськими мотивами. |
| Літописання і література | Остромирове Євангеліє, Ізборники, Слово о полку Ігоревім, Повість минулих літ, Києво-Печерський патерик, Повчання дітям. |
| Архітектура | Собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів, Успенський собор Києво-Печерського монастиря, П’ятницька церква |
| Мистецтво | Мозаїками прикрашали собори Михайлівського Золотоверхого монастиря й Успенський собор Києво-Печерського монастиря. У Михайлівському соборы збереглися мозаїки«Євхаристія», зображення Димитрія Солунського, Стефана і Фадея. Фрески Кирилівської церкви, церкви Спаса на Берестові. Іконопис – ікона Володимирської (Вишгородської) Богородиці, Устюзьке Благовіщення. |
10. Робота в парах. Що об’єднує різні жанри мистецтва Русі-України? Які їх спільні риси?
Різні жанри мистецтва Русі-України об’єднує високий художні рівень і релігійна спрямованість.
11. Робота в малих групах. Визначте місце Русі-України в історії Європи.
Місце Русі-України в історії Європи є важливим – адже Русь-Україна була вагомим політичним суб’єктом, з позицією якої мусили рахуватися європейські володарі та формувати свою зовнішню політику з точки зору врахування зовнішньополітичних інтересів Русі-України.
12. Складіть перелік заходів, які необхідно здійснювати для збереження історичних пам’яток архітектури доби Русі-України як частини художнього надбання всього людства.
Окрім відповідного законодавства щодо збереження в належному стані історичних пам’яток Русі-України, необхідні, окрім викладання історії в школі, мас-медіа, які б на постійній займалися історико-культурною освітою населення через відповідні науково-популярні статті, літературні твори, музейні тематичні виставки, теле- і радіопередачі, документальні й художні фільми.