Перейти до контенту

Новорічна казка 2019

Танок сніжинок. По його закінченні біля ялинки залишається одна Сніжинка.
- Ой, куди я потрапила? (Роздивляється ялинку). Ах, яка чудова Новорічна ялика! Навіть мої невтомні сестриці не змогли б створити цієї сяючої краси! Вони вкривають пуховою ковдрою поля, кружляючи казковою віхолою над землею, одягають дерева в білі величні шати, тонко наспівують колискову біля зимових вікон… (тут можлива відповідна лірична мелодія).Вибігає Мухомор:
- От колискової тут якраз і не треба!
- Хто ти?
- Хто-хто? Хіба не видно? Мухомор!
- Тобі не подобається моя зимова пісня?
- Минулого року через ваші пісеньки увесь Новий рік проспав! Заколисали мене сніговою дрімотою, що й не зоглядівся, коли той прошмигнув… Тепер сторожу!
- Ти чекаєш на прихід Нового року?
- Так!
- Це дуже добре! Я теж люблю Новорічне свято! (радісно плескає в долоні). Це завжди радість, сміх, веселощі, жарти, подарунки… Будемо зустрічати його разом!..
- О, а це вже не треба! Ні в якому разі! Прилетіла на мою голову. Бувай!
- Але чому ти такий непривітний?
- Бо я з Новим роком і без тебе справлюся! Сам! Багато тут вас таких! Он, повний зал сидить. Всі Нового року чекають. Їм і співай колискових!
- А може, ти все-таки передумаєш?..
- Ніяких «може»! Сама говорила - землю ковдрою, дерева в шати… В тебе роботи повно! От і співай свої колискові! Не заважай сторожувати.
Лунає музика, сніжинка кружляє, зникає за кулісами. Мухомор залишається на сцені. Виходить Поганка:
- Привіт!
- Т-с-сс!.. Тихо!
- Що з тобою? Голова болить?
- Глядачів не буди!
- А вони що - сплять?
- А ти думала! Сніжинка заколихала…
- Отак новина! А ти ж чого не заснув?
- Бо я її прогнав! У ліс і в поле…
- А що Сніжинці було треба?
- Ет, захотіла Новий рік з нами стрічати. Гульки-танцюльки. То я їй відразу показав на двері. Чи то, на кватирку.
- А хіба тобі шкода? Хай би там ондечки сиділа в куточку…
- Еге! Ще в кого, Поганко, голова нездорова?
- А що?
- А те, що на Новий рік подарунки!
- Ну!
- Усім подарунки! І сніжинкам, і дітям.
- Ну!
- А чого ми маємо з ними ділитися, га? Новий рік сторожити - нам, а подаруночки – всім?! Гляди, аби не прокинувся ніхто. А ми Новий рік упіймаємо, і в торбу! І подаруночки - в торбу! Всі! Зрозуміла?
- Еге!..
- Тс-с-с…
- Сторожимо…
Ховаються за ялинкою. Виходить Новий рік:
- Я Новий рік, я Новий рік,
Почнеться мого часу лік,
Буде радість в кожнім домі,
З вами будемо знайомі!
До Нового року підкрадаються Поганка і Мухомор, накидають на нього покривало, беруть під руки:
- Будемо, будемо знайомі…
- Ич, розкричався! Глядачів побудиш…
Ідуть зі сцени. Під ту ж ліричну мелодію вбігає Сніжинка.
- Щойно, пролітаючи білим вихором над землею, я запримітила, як до цієї святкової зали наближався Новий рік. Дивно, що його тут досі нема.. І Мухомора не видно. Мабуть, знову проспав. Ви часом його не бачили?
Діти розповідають.
- Украли? В полоні?
- Тепер я зрозуміла, навіщо Мухомор намагався прогнати мене зі свята! Що ж робити? Тепер не настане Новий рік і всі залишаться без подарунків! Куди вони пішли?
Глядачі показують.
-Та-а-к… Придумала! Я запитаю своїх білих сестричок, може, вони зустрічали лісових розбійників.
Сніжинки в танку' виходять на сцену.
- Сніжинки-сестриці, допоможіть нам!
С1: - Що трапилося, сестрице?
- Лісові розбійники, Поганка та Мухомор, полонили Новий рік, украли мішок новорічних подарунків! Чи не бачили ви зі своєї високості, куди вони подалися?
С2: - Я зустрічала їх! Вони направилися в темні лісові хащі!
С3: - Куди навіть нам неймовірно важко добратися!
С4: - Де мешкають лише дикі лісові Свині…
- Ой лишенько, що тепер буде? Нам не повернути Нового року! Зараз заплачу і розтану…
С1: - Постривайте! Я бачила, як двоє поросяток прикрашали в лісових нетрях Новорічну ялинку. Може, вони поділяться з нами Новорічною радістю?
С2: - Їх звати Веприк та Рохля… Вони теж чекають свято Нового року.
С3: - Давайте запросимо їх на ялинку! Новий рік – це свято для всіх!
С4: - І рік Свині. Вони Хай будуть гостями нашого свята. І здається, хтось до нас поспішає...
Сніжинки 1, 2, 3, 4 ідуть зі сцени. Заходять Веприк, Рохля та Новий рік.
В: - Ой, що ми нарили, що ми нарили…
Р: - Іду собі, знаєте, рохкаю, рох – наліво, рох - направо, рох - вперед. А потім заледве не назад! З великого дива!
В: - Аж тут нам назустріч, прямісінько мені в рило, лісові розбійники.
Р: - З украденим Новим роком!
В: - Тут я справа, Рохля зліва…
Р: - Ні, я зліва, а ти справа…
Разом: - З обох боків!
В: - Оточили!
Р: - Зупинили!
В: - Врятували!
В: - Відібрали!
Разом: - Ось! Принесли! Мішок з подарунками!
Новий рік роздає подарунки, вітає зі святом.
--
Інший варіант закінчення сценки.
Віддають Сніжинці пустий мішок. Та його розглядає:
- Але чому мішок пустий?
Р: - Ну, я трішки утомилась, зупинилась, підкріпилась…
В: - І я трохи зголоднів, бо не їв я сотню днів …
Р: - Та головне – весело провести свято!
В: - А як святкувати, коли сало не зав’язалось?
- Отакі в нас, друзі, свинки біля Новорічної ялинки!
НР: - Друзі, увага! Не сперечайтеся! До передзвону святкового дослухайтеся! Наступає святкова мить – час Новорічний назустріч летить!
Новорічна пісня.