Перейти до контенту

Новорічна пригода в казковому лісі

До початку свята таємно прикріпити скотчем домашній капець знизу до випадкового сидіння в залі.  Для додаткової інтриги таким чином прикріпити декілька капців в різних місцях глядацької зали.
Аби було весело, всім іншим глядачам знизу до стільців приклеїти кумедні листівки з довільними написами типу: а тут нема! що ти тут ще не бачив, розбудив павучка, з новим роком, заліз під стілець – ти молодець! і т.д.Як варіант – взуття можна й не ховати, а попідкидати чимало різного по залу.
Під ялинкою має бути кошик з подарунками.
Танок сніжинок.
Виходить Лісовик (відповідно, в одному капцеві):
- Чи ти ба, яка хурделиця? Снігом холодним під ноги стелиться! Світу не видно! Без моху й болота всюди огидно! Не знаю тепер, де сховатися, як до хатини добратися. Заблукав в холодну пору, брів кудись – то вниз, то вгору, то наліво, то направо... Кепські дуже мої справи. Ще й під носом дві бурульки… (до Сніжинок) І нащо' такі вам гульки?
Сніжинка 1:
- В нас, Лісовиче, не хурделиця! А репетиція!
Сніжинка 2:
- І нова святкова композиція!
Лісовик:
- Чую, що репетуєте, мене, старого, зовсім не чуєте! Вийшов вранці з хати, дрівцят до печі назбирати, а тут сніг, неначе пух, засипа мене до вух!
Сніжинка 3:
- Казковий танок, ми старалися!
Сніжинка 4:
- Ми на бал новорічний зібралися!
Лісовик:
- Ви? На бал? На Новий рік? Ну, на мій поважний вік, треба вам таке сказати - цьому святу не бувати. Через вашу цю порошу я згубив в снігу галошу, й шишка коле мені в бік, а в них свято – Новий рік! Хто направив вас у ліс, що замерзне в мене ніс?
Сніжинка 1:
- В нас матуся – це зима! Найріднішої нема… Відпустила на хвилинку, ось, прикрасити ялинку. (Сніжинки показують глядачам гірлянду зі сніжинок, тримають її в руках).
Сніжинка 2 (чіпляє гірлянду):
- Зі срібного снігу й іскристого льоду, сяйво розсипле в морозну погоду! Це не просто білий сніг, це веселощі і сміх!
Виходить Зима.
Зима:
- Хто гукав мене, Сніжинки?
Лісовик (показує на Сніжинок):
- Замели мої стежинки, як галошу не знайду-у, я накличу вам біду-у!..
Зима:
- Лісовиче, постривай! З нами рік Новий стрічай! Буде весело у нас – в кожну мить, і в кожний час. Хороводи, подарунки, а на вікнах візерунки, діаманти льодяні…
Лісовик:
- Та не треба це мені! Хочу я на теплу піч, ось про що веду я річ. Тут господар в лісі я! Ну, іще моя рідня!.. Дві Кікімори-сестриці із болотної водиці, і братуха Мухомор, що росте між двох потвор, блудить нетрями Поганка – непривітна хуліганка, та Бабуся із мітлою. Чули? Ні? Зовуть Ягою. Сіє безлад, мчить у ступі - всі вони прибудуть вкупі!
Забігають Кікімори, Поганка, Мухомор і Баба Яга. Виконують довільний веселий танок лісової нечисті.

ІІ частина
На ялинці вмикається гірлянда.
Зима:
- Ось ялиночка святкова, ясна, світла і чудова! Подарунків ось корзинка – отака у нас ялинка! Та весела дітвора! Святкувати нам пора. Бачу, в нас з’явились гості...
Баба Яга:
- Розім’яли добре кості!.. Я сказати вас попрошу - де поділи ви галошу?
Поганка:
- Як тут бридко, як тут бридко! Тут галош ніде не видко! Признавайтесь, де взуття? Я не знаю до пуття, що робить Лісовику в завірюху отаку!
Мухомор:
- Де згубив ти, Лісовик, свій столітній черевик?
Лісовик:
- Йшов я лісом… Сніг мете. А взуття нема ніде! Що мені тепер казати? Мерзне ніс, і мерзнуть п’яти…
Сніжинка 1:
- Ми лише в танку’ кружляли…
Кікімори (хором):
- А галоші-то пропали!
Сніжинка 2:
- В нас казковий був балет…
Баба Яга:
- А галоша - у замет?
Зима:
- Бачу, трапилась біда, бо не видно і сліда’… Треба добре нам гадати, де взуття оте шукати!..
Поганка:
- Хоч і повзай навкарачки, не знайти в снігу взувачки!
Мухомор:
- Ще такого не було, щоб галоша замело…
Баба Яга:
- Що робити - я вже знаю, час даремно з вами гаю! Знаю я одну місцинку, понесем туди ялинку. Нам у те’плі, у краї', де зимують солов'ї…
Поганка:
- Там, де ластівка кружляє, та морозу де немає…
Мухомор:
- Ще й зустрінемо лелеку…
Кікімори (хором):
- Час в дорогу нам далеку!
Лісовик:
- Це новини прехороші, бо не треба там галоші!
Зима:
- Почекайте, почекайте….
Баба Яга:
- Я сказала - прощавайте!
Мухомор:
- Вам, Сніжиночки, гуд бай, летимо у теплий край!
Поганка:
- А ялинку у мішок, та без лишніх балачок.
Зима:
- Постривайте, лиходії! Та невже хто з вас посміє в дітвори забрать ялинку?
Кікімора 1:
- Ще й гірлянду!
Кікімора 2:
- І корзинку!
Сніжинка 1:
- Без ялинки то не свято. В Новий рік – і сумувати?..
Сніжинка 2:
- Друзі! Тривога! Нам потрібна допомога!
Зима:
- В залі, діти, пошукайте, під стільці позаглядайте, може, звіяло до вас в чарівний казковий час цю галошу Лісовичу, в пошуках удачі зичу!
Лісовик:
- Хто галошу відшукає, подарунок, знай, чекає!
Діти знаходять взуття. Лісовик по черзі приміряє тапки, поки не знаходить свій. Краще, аби це був останній зі знайдених. Вручає кумедний приз – це навіть може бути звичайна лісова шишка, ялинкова прикраса чи цукерка.
Лісовик:
- О, тепер я не мерзляк, що від холоду закляк!
Баба Яга:
- Веселися весь народ – нумо всі на хоровод!