Перейти до контенту

Верства

Їде мужик на волах;
Сонце припікає;
Мужик ноги протягує,
Лежить та й дрімає

А воли собі пішли,
На сторону збились,
Далі раптом за верству
Ярмом зачепились.

І прокинувся мужик,
І плюнув до лиха,
І поглянув на верству,
Та й промовив стиха:

«Тьфу! Погані москалі,
Чи місця не мали,
Що на самім на шляху
Палі повбивали!»